Композиція роману “Червоне і чорне”

Експозиція

Розповідь про життя Жульєна Сореля в домі батька. Нездатність хлопця до фізичної праці, захоплення книгами викликають вороже ставлення до нього з боку батька-теслі та братів.

Зав’язка

Мер міста пан де Реналь запрошує Жульєна гувернером до своїх дітей.

Розвиток дії

Кохання пані де Реналь;навчання в Безасонсонській семінарії; знайомство з маркізом де Ла-Моль, кохання Матильди. Просування Жульєна по службі. Питання про одруження з Матильдою. Лист пані де Реналь у відповідь на запит маркіза де Ла-Моля про особу Жульєна Сореля.

Кульмінація

Постріл у церкві в пані де Реналь. Бажання Сореля з гідністю піти з життя .

Розв’язка

Роздуми Жульєна Сореля у в’язниці. Поведінка пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Страта головного героя. Смерть пані де Реналь і глибоке горе та захоплення Матильди .

Теоретичні відомості

Презентація

Електронна таблиця

Реалізм,романтизм та психологізм у романі

Ознаки реалізму “Червоне та чорне”

• всебічне змалювання розвитку внутрішнього світу головного героя;
• герої не ідеалізовані, вони мають позитивні і негативні риси;
• пошуки причин суспільних рухів;
• панорама суспільно-історичного життя Франції доби Реформації.

Риси романтизму у реалістичному романі “Червоне та чорне”

• проблема трагічного конфлікту самотньої гордої особистості;
• символіка кольорів;
• передбачення подій, пророцтва щодо подальшого життя та загибелі (Жульєн у церкві);
• романтичне кохання Матильди;
• авантюризм;
• епатуючий фінал;
• опис гірських пейзажів.

Психологізм роману “Червоне та чорне”

• аналітизмі зображення суспільства;
• психологічних деталях (відтворюють стан душі персонажів у конкретний момент);
• монологах героїв (особливо внутрішніх);
• авторських коментарях думок персонажів;
• авторських коментарях вчинків персонажів.

Історія створення

«Червоне і чорне» історія створення:

Фабула роману заснована на реальних подіях, пов’язаних з судовою справою якогось Антуана Берті. Стендаль дізнався про них, переглядаючи хроніки газети Гренобля.

Історія Антуана Берте, сина сільського коваля – схожа з історією Жульєна Сореля. Його вихователем і вчителем був місцевий священник. Коли юнакові виповнилось 19 років, він почав працювати гувернером у родині багатого промисловця пана Мішу. Можливо, Антуан був викритий в любовному зв’язку з матір’ю своїх вихованців, бо втратив місце. Священник, зумів влаштувати Берте в семінарію, з якої юнак переходить вихователем до аристократичного будинку Кордонів. Мадемуазель де Кордон, дочка хазяїна, закохується в молодого плебея. Її батько пише листа до пані Мішу і просить схарактеризувати поведінку Антуана, на що отримує негативний відгук. Це означає кінець карєри для Берте, і той з відчаю повертається в Гренобль і стріляє в пані Мішу, а потім намагається покінчити життя самогубством. Пані Мішу не помирає. У 1827 р. в Греноблі відбувся судовий процес, на якому Берті було засуджено на смерть.

Ця судова хроніка не випадково привернула увагу Стендаля, який задумав роман про трагічну долю талановитого ~ плебея у Франції епохи Реставрації. Однак реальне джерело лише пробудило творчу фантазію художника, переосмислити хронікальну історію.

Історія головного персонажа “Червоного і чорного”, на перший погляд, майже повністю повторює згадану справу, тільки імена змінюються: Берте перетворюється на Жульєна Сореля, подружжя Мішу –  на пана і пані де Реналь, а аристократка та його дочка – на маркіза де Ла – Моль і Матильду. Але замість дрібного честолюбця, яким був Берті, з’являється героїчна і трагічна особистість Жюльєна Сореля. Не меншу метаморфозу зазнають факти і в сюжеті роману, що відтворює типові риси цілої епохи в головних закономірностях її історичного розвитку.